Вбудований датчик руху: пристрій, особливості установки і розміщення, фото

0 6

Чутливі елементи сенсорів та детекторів активно входять у повсякденне життя рядових громадян, підвищуючи їх комфорт і безпека. За допомогою датчиків можна автоматизувати системи електротехніки та обладнання, що також розширює функціональність приладів. Одним з найпопулярніших пристроїв такого типу є вбудований датчик руху, який застосовується для управління системою освітлення.

Конструкція приладу

Вбудований датчик руху: пристрій, особливості установки і розміщення, фото
Зовні пристрій являє собою невеликий пластмасовий короб, в якому розміщуються сенсори того чи іншого типу. За рахунок електротехнічної начинки і підводки до панелі управління датчик передає сигнал, після чого і спрацьовує прилад освітлення. В даному випадку розглядається найбільш поширена конструкція прихованого датчика руху вбудованого типу. До її особливостей можна віднести можливість інтеграції в стельову нішу, стіну або підготовлений роз'єм. Головне – залишити можливість вільного доступу до чутливого елементу. Постійного обслуговування не вимагають лише провідні моделі, для яких залишається тільки кабель підключення, але пристрої на батарейках періодично доведеться демонтувати для оновлення елементів живлення.


Принцип роботи датчика руху

Всі пристрої такого роду працюють за загальною схемою – фіксація певної ознаки в зоні охоплення, аналіз сигналу і його передача цільовим обладнання (пульта управління або безпосередньо приладу освітлення). Інша справа, що той самий дратівливий ознака може бути різним. Наприклад, сьогодні широко використовуються світильники з вбудованим датчиком руху інфрачервоними чутливими елементами. Вони орієнтуються на фіксацію ІЧ-випромінювання від навколишніх об'єктів. По-своєму привабливі та ультразвукові моделі, які вловлюють шумове відображення на частотах від 20 до 60 кГц. Даний принцип роботи характеризується точністю фіксації сигналу і незалежністю від оточуючих негативних чинників, але якщо в будинку є тварини, то від ультразвуку варто відмовитися відразу.


Вбудований датчик руху: пристрій, особливості установки і розміщення, фото
Не так популярні в побутовому застосуванні, але все ж зберігають певний попит вбудовувані мікрохвильові датчики руху, пристрій яких можна порівняти з сверхчастотными локаторами. Моделі цього типу генерують мікрохвильове випромінювання, приймаючи реакції на нього з боку навколишнього середовища. Великим плюсом таких датчиків є можливість виявлення людини ще на підході до дверей, що активізує освітлення заздалегідь до входу. Але в цьому ж і полягає недолік мікрохвильових чутливих сенсорів, оскільки і коефіцієнт помилкових спрацьовувань у них один з найвищих.

Вимоги до розміщення приладу

На працездатність, точність виявлення користувача і той же коефіцієнт помилкових сигналів безпосередньо впливає місце розташування датчика. При виборі точки монтажу враховуються наступні параметри:
  • Висота установки. Важливо орієнтуватися на зростання людей, які будуть користуватися світильником. Якщо в будинку є діти, то їх зростання визначається мінімальний висотний рівень дії пристрою. Це зовсім не означає, що сам прилад повинен знаходитися на висоті близько 1-15 м. На наближення дітей повинна поширюватися саме зона функціонування чутливого елемента. Але в неї не повинні потрапляти, наприклад, кішки і собаки.
  • Дальність розповсюдження випромінювання. Середня дистанція охоплення світлодіодних світильників з датчиком руху вбудованого типу становить 5-6 м. По цій величині зазвичай визначають місце установки детектора щодо входу або зони, де повинен фіксуватися підхід користувача.
  • Кут охоплення. Це сектор по горизонталі, який визначає ширину охоплення робочого простору, де проходить цільовий об'єкт. Так, якщо в приміщенні є дві вхідні двері, то датчик розташовується між ними, щоб одночасно охоплювалися обидві ділянки.
  • Вбудований датчик руху: пристрій, особливості установки і розміщення, фото

    Що ще врахувати у виборі місця установки?

    Буде незайвим заздалегідь передбачити й можливі перешкоди з боку навколишнього середовища. Найменша перешкода, наприклад, може скоротити радіус дії датчика. Більшість чутливих елементів, які також реагують на температурні і світлові зміни. Якщо в приміщенні знаходиться кліматичне обладнання, то сенсор краще монтувати в захищений корпус. Наприклад, в цьому випадку доцільно застосувати монтаж датчика руху, вбудованого в підрозетники або інший ізольований корпус. Якщо ж має місце електромагнітне випромінювання, це підвищить ризик помилкових спрацьовувань. Але навіть якщо вдалося виключити всі наявні перешкоди у приміщенні, слід правильно орієнтувати безпосередньо сенсори на робочу зону. Наприклад, інфрачервона оптика повинна розташовуватися таким чином, щоб лінзи прямували перпендикулярно відносно лінії руху користувача. Ці та інші нюанси враховуються ще на етапі проектування системи освітлення.

    Типове підключення пристрою

    Вбудований датчик руху: пристрій, особливості установки і розміщення, фото
    Для початку слід розібрати конструкцію приладу. Ця операція без праці виконується викруткою шляхом відкручування задній панелі. Всередині повинна розташовуватися колодка для підключення проводів. Через неї організується електрична ланцюг з включеним у неї приладом освітлення. У свою чергу детектор повинен розмикатися або замикатися на ланцюг в залежності від поточного статусу. У стандартній схемі колодка має наступні позначення: L (фаза), N (нуль), А – зазвичай провід зі стрілкою, який повинен з'єднувати ланцюг з цільовим приладом управління. Підключення популярних сьогодні світлодіодних вбудовуваних світильників з датчиком руху проводиться з розрахунком на повний контроль з боку чутливого елемента, тобто без вимикача. Головним плюсом цього способу можна назвати виключення необхідності доступу до розподільного коробу. Від клеми L на колодці прямо до фази направляється провід. Від рідної клеми N лінія відходить по контуру нульового проводу до світильника. Від клеми A також провід ведеться до осветительному приладу.

    Підключення з застосуванням вимикача

    Вбудований датчик руху: пристрій, особливості установки і розміщення, фото
    Від N-клеми провід буде направлятися в розподільний короб до нульового контуру. В цій же зоні організовується розводка на світильник. Від лінії L фаза ведеться до вимикача і підключається до середньої (нейтральної) клемі. В даному положенні освітлення управляється через датчик. Але завдання вимикача для вбудованого датчика руху якраз і полягає в тому, щоб забезпечувати можливість дублюючого ручного управління. Тому від A-клеми відходить ще один провід, що з'єднує датчик і прилад освітлення. Від світильника на вимикач буде спрямований провід до клеми, пов'язаної з активацією верхнього положення клавіші. Ця частина ланцюга відповідає за керування освітленням за допомогою вимикача. Нижнє положення клавіші – це вимкнення світла.

    Кріплення датчика

    Вбудований датчик руху: пристрій, особливості установки і розміщення, фото
    Після виконання електротехнічних заходів можна встановлювати прилад у підготовлену нішу, корпус або роз'єм. У випадку з інтегрованими датчиками монтажні комплекти часто містять спеціальні короби для кріплення пристрою в ті ж підрозетники. Від майстра потрібно лише виконати кріпильні отвори під комплектні саморізи або дюбелі, після чого запровадити корпус у раніше створену нішу відповідного розміру. Вже вбудований в підрозетники датчик руху додатково маскується кришкою або монтажною пластиною. Бажано, щоб забезпечувався простий механізм демонтажу приладу, що полегшить процес його експлуатації.

    Тестування пристрою

    Коли підключення та установчі заходи будуть завершені, можна приступати до випробувань приладу. Але перед цим необхідно виконати базові налаштування в показниках чутливості. Тестування ж виконується за кількома параметрами. По-перше, оцінюється якість спрацьовування з точки зору різкості руху. Слід кілька разів пройти по зоні охоплення в різному темпі і визначити оптимальну чутливість спрацьовування пристрою – якщо характер виявлення не відповідає встановленим налаштувань, його коригують. По-друге, вже після включення світильник з датчиком руху повинен певний час (фіксується в налаштуваннях) підтримувати активний стан. Слід засікти і час затримки, і тривалість активного робочого стану. Основне завдання перевірки полягає у випробуванні приладу на відповідність виконаним налаштувань.

    Висновок

    Вбудований датчик руху: пристрій, особливості установки і розміщення, фото
    Використання датчика руху – це не просто засіб підвищення ергономіки системи освітлення, але і вірний спосіб економії електроенергії. Правильно виконаний монтаж пристрою з відповідною схемою підключення неодмінно позбавить і від експлуатаційних клопотів, пов'язаних з постійним перемиканням ліхтарів і ламп. З цієї причини вбудовувані світильники з датчиками руху найчастіше використовують власники приватних будинків при організації зовнішньої підсвічування. Але і для міських жителів автоматизація роботи систем освітлення не менш актуальна за тими ж мотивами енергозбереження. Так, за розрахунками фахівців, включення в мережу датчиків руху завдяки раціональному управлінню дозволяє знижувати витрату енергії на 30-50%.


    Схожі поради

    Публікації
    Корисні поради - поради.pp.ua

    Якщо ви використовуєте матеріали з сайту,посилання на сайт Обов'язкове!!!.