Мовний етикет. Правила етикету. Основні правила мовленнєвого етикету в різних мовленнєвих ситуаціях: приклади

Мова людини – дуже важливий характерологический ознака, по ній можна визначити не тільки рівень освіти, але і ступінь його відповідальності і дисциплінованості. Мова видає його ставлення до інших людей, себе, своєї справи. Тому працювати над своєю промовою потрібно будь-якій людині, яка хоче досягти успіху в спілкуванні з іншими людьми. Правила мовного етикету, короткий зміст яких кожен з нас дізнається ще в дитинстві, сприяють кращому взаєморозумінню між людьми і допомагають встановлювати відносини.

Поняття мовного етикету

Етикет – це сукупність норм і правил поведінки, зазвичай це неписаний кодекс, який кожна людина засвоює разом з культурою. Дотримання правил мовленнєвого етикету зазвичай ніхто не вимагає виконувати в наказовій або письмовій формі, але вони обов'язкові для кожного, хто хоче налагодити відносини з іншими людьми. Мовний етикет наказує бажане вербальне оформлення типових ситуацій спілкування. Ці правила ніхто не придумував навмисно, вони сформувалися в ході людського спілкування за тисячоліття. У кожній етикетной формули є свої коріння, функції та варіанти. Мовний етикет, правила етикету є прикметою вихованого і ввічливого людини і підсвідомо налаштовують на позитивне сприйняття персони, їх використовує.

Історія виникнення

Слово «етикет» у французьку мову прийшло з Греції. Етимологічно воно сходить до кореня, що означає порядок, правило. У Франції слово вживалося для позначення спеціальної картки, на якій були прописані правила розсадки та поведінки за королівським столом. Але в часи Людовика Чотирнадцятого саме явище етикету, звичайно, не виникає, воно має набагато більш давнє походження. Правила мовного етикету, короткий зміст яких можна описати фразою «успішне спілкування», починають формуватися тоді, коли людям доводилося вчитися налагоджувати стосунки і домовлятися один з одним. Вже в глибокій старовині існували правила поведінки, які допомагали співрозмовникам подолати взаємну недовіру і встановити взаємодію. Так, кодекс хорошої поведінки описується в текстах стародавніх греків, єгиптян. Етикетні правила в давнину були своєрідним ритуалом, який підказував співрозмовникам, що вони «однієї крові», що вони не представляють загрози. Кожен ритуал мав вербальну і невербальну складову. Поступово первісне значення багатьох дій втрачається, але ритуал та його словесне оформлення зберігається і продовжує відтворюватися.

Функції мовленнєвого етикету

У сучасної людини нерідко виникає питання про те, для чого потрібні правила мовного етикету? Коротко можна відповісти – щоб сподобатися іншим людям. Головна функція мовного етикету – встановлення контакту. Коли співрозмовник дотримується загальні правила, це робить його більш зрозумілим і передбачуваним, ми підсвідомо більше довіряємо тому, що нам знайоме. Це йде ще з первісних часів, коли світ навколо був дуже негарантованим і звідусіль загрожували небезпеки, дотримання ритуалів тоді було надзвичайно важливо. І коли партнер по комунікації виконував знайомий набір дій, говорив правильні слова, це знімало частина недовіри і полегшувало контакт. Сьогодні наша генна пам'ять також підказує нам, що людині, дотримуватися правила, можна більше довіряти. Правила та норми мовленнєвого етикету виконують функцію формування позитивної емоційної атмосфери, допомагають надати сприятливий вплив на співрозмовника. Мовний етикет також виступає засобом демонстрації поваги до співрозмовника, допомагає підкреслити статусний розподіл ролей між комунікантами і статус самої ситуації спілкування – діловий, неформальний, дружній. Таким чином, правила мовного етикету є інструментом профілактики конфліктів. Частина напруженості знімається простими етикетними формулами. Мовленнєвий етикет як формальна частина етики виконує регулюючу функцію, він допомагає встановлювати контакти, впливає на поведінку людей у типових ситуаціях.

Види мовленнєвого етикету

Як і будь-яка мова, етикетное мовленнєвий поведінка сильно відрізняється у своїй письмовій та усній формі. Письмова різновид має більш жорсткі правила, і в цій формі етикетні формули більш обов'язкові до застосування. Усна форма більш демократична, тут допускаються деякі неточності або заміна слів дією. Наприклад, деколи замість слова «Здрастуйте», можна обійтися кивком голови або легким поклоном. Етикет диктує правила поведінки в певних сферах і ситуаціях. Прийнято виділяти кілька різних видів мовного етикету. Офіційний, діловий або професійний мовленнєвий етикет визначає правила мовної поведінки при виконанні посадових обов'язків, на переговорах, при оформленні документів. Цей вид досить сильно формалізований, особливо в своїй письмовій різновиди. Правила російського мовного етикету в офіційній і неформальній обстановці можуть сильно відрізнятися, першим сигналом переходу від одного виду етикету до іншого може стати зміна обігу на «Ви» на звернення на «ти». Повсякденний мовний етикет відрізняється більшою свободою, ніж офіційний, тут спостерігається велика варіативність ключових етикетних формул. Також існують такі різновиди мовленнєвого етикету, як дипломатичний, військовий та релігійний.

Принципи сучасного мовного етикету

Будь-які правила поведінки виходять із загальнолюдських принципів моралі, не виняток і мовний етикет. Золоте правило мовленнєвого етикету базується на головному моральному принципі, сформульованому ще І. Кантом: поступай по відношенню до інших так, як хотів би, щоб поступали по відношенню до тебе. Таким чином, і ввічлива мова повинна включати такі формули, які самій людині було б приємно почути. Базовими принципами мовленнєвого етикету є доречність, точність, стислість і правильність. Мовець повинен відбирати мовні формули у відповідності з ситуацією, статусом співрозмовника, ступенем знайомства з ним. У будь-якому випадку слід висловлюватися максимально коротко, але не втрачати при цьому сенсу сказаного. І, звичайно, мовець повинен шанобливо ставитися до партнера по комунікації і намагатися побудувати своє висловлювання відповідно до правил російської мови. Мовний етикет будується ще на двох найважливіших принципах: доброзичливості та співпраці. Ввічливий людина ставиться до інших людей з початковою установкою на добро, він повинен бути щирим і привітним. Коммуніканти повинні з обох боків робити все, щоб спілкування було продуктивним, взаємовигідним і приємним для всіх учасників.

Етикетні ситуації

Етикет регламентує поведінка в різних ситуаціях. Традиційно мова значно різниться в офіційній обстановці і в повсякденному житті, а також в різних форми свого існування: у письмовій або усній. Однак існують загальні правила мовленнєвого етикету в різних мовленнєвих ситуаціях. Перелік таких випадків однаковий для будь-яких галузей, культур і форм. До стандартних етикетним ситуацій відносяться: - привітання; - привернення уваги та звернення; - представлення та знайомство; - запрошення; - пропозиція; - прохання; - рада; - подяка; - відмова та згоду; - привітання; - співчуття; - співчуття і розради; - комплімент. Кожна етикетна ситуація має стійкий набір мовленнєвих формул, які рекомендовані до вживання.

Національні особливості етикету

Мовний етикет базується на загальнолюдських, універсальних моральних принципах. Тому його основа однакова у всіх культурах. До таким універсальним принципам, притаманним всім країнам, відносяться стриманість у прояві емоцій, ввічливість, грамотність і вміння використовувати стандартні мовні формули, відповідні ситуації, позитивне ставлення до співрозмовника. А приватна реалізація загальнолюдських норм може значно розрізнятися у різних національних культурах. Варіативність зазвичай проявляється у мовному оформленні стандартної ситуації. Загальна культура спілкування впливає на національний мовленнєвий етикет. Правила етикету, наприклад, в російській мові припускають підтримання бесіди навіть з незнайомими людьми, якщо довелося опинитися з ними в замкнутому просторі (у купе поїзда), в той час як японці і англійці постараються мовчати в таких же обставин або говорити максимально нейтральні теми. Щоб не потрапити в халепу в спілкуванні з іноземцями, слід, готуючись до зустрічі, ознайомитися з їх етикетними правилами.

Ситуація встановлення контакту

Основні правила мовленнєвого етикету на початку бесіди пов'язані з мовним оформленням привітання та звернення. Для російської мови основною формулою привітання є слово «здрастуйте». Його синонімами можуть бути словосполучення «вітаю Вас» з архаїчним відтінком і «добрий день, ранок, вечір» більше душевні, порівняно з основною формулюванням. Етап привітання є одним з найважливіших у встановленні контакту, слова повинні вимовлятися з щирою інтонацією, з вкладенням ноток позитивної емоційності. Засобами залучення уваги служать слова: «дозвольте/дозвольте звернутися», «вибачте», «даруйте» і додавання до них пояснювальній фрази: подання прохання, пропозиції.

Ситуація обігу

Звернення – одна з важких етикетних ситуацій, так як буває непросто підібрати відповідне найменування людини, до якого необхідно звернутися. У російській мові сьогодні універсальним вважається звернення «пан/пані», але в мові вони поки що не завжди добре приживаються у зв'язку з негативними конотаціями в радянський час. Найкраще звернення – по імені-по батькові або по імені, але воно не завжди можливо. Найгірший варіант: звернення зі словами «дівчина», «жінка», «чоловік». В ситуації професійного спілкування можна звернутися за найменуванням посади особи, наприклад, «пан директор». Загальні правила мовленнєвого етикету коротко можна описати як прагнення до комфорту комунікантів. Звернення ні в якому разі не повинно вказувати на якісь особисті характеристики людини (стать, вік, національність, віра).

Ситуація завершення контакту

Завершальний етап у спілкуванні також дуже важливий, його запам'ятають співрозмовники і потрібно постаратися, щоб залишити позитивне враження. Звичні правила мовного етикету, приклади яких ми знаємо з дитинства, рекомендують використовувати для прощання традиційні словосполучення: «до побачення», «до зустрічі», «прощайте». Проте завершальна стадія також має включати і слова подяки за витрачений час на спілкування, можливо, за спільну роботу. Також можна додатково висловити сподівання на продовження співпраці, сказати напутні слова. Мовний етикет, правила етикету рекомендують при завершенні контакту підтримати сприятливе враження, створити емоційну атмосферу щирості й тепла. Цьому допомагають стійкіше формули: «було дуже приємно з вами поспілкуватися, сподіваюся на подальшу співпрацю». Але шаблонні фрази повинні вимовлятися максимально щиро і з почуттям, щоб вони придбали справжній сенс. Інакше прощання не залишить бажаного емоційного відгуку в пам'яті співрозмовника.

Правила представлення та знайомства

Ситуація знайомства вимагає вирішення питання про звернення. Ділове спілкування, контакти з малознайомими людьми припускають звертання на «Ви». За правилами мовного етикету, на «ти» можна звертатися один до одного тільки в рамках дружнього і побутового спілкування. Подання оформляється такими словосполученнями, як «дозвольте вам представити», «познайомтеся, будь ласка», «дозвольте вам представити». Представляє також дає коротку характеристику звіту: «посада, ПІБ, місце роботи або якась особливо примітна деталь». Знакомящиеся повинні обов'язково, крім озвучування свого імені, вимовити позитивні слова: «радий познайомитися», «дуже приємно».

Правила вітань та подяки

Сучасні правила мовленнєвого етикету в російській мові пропонують доволі великий асортимент формул для висловлення подяки. Від простого «спасибі» і «дякую» до «нескінченно вдячний» і «дуже вдячний». Прийнято за велику послугу або подарунок додавати до слів подяки додаткове позитивне словосполучення, наприклад, «дуже приємно», «я зворушений», «ви так ласкаві». Формули привітань існує надзвичайно багато. Пишучи привітання з якого-небудь приводу, варто продумати індивідуальні слова, крім звичного «вітаю», які б підкреслили особливість приводу і особистість чествуемого. Текст привітання обов'язково включає будь-які побажання, бажано, щоб вони не були шаблонними, а відповідали особистості винуватця торжества. Вимовляти вітання слід з особливим почуттям, яке додасть словами велику цінність.

Правила запрошення, пропозиції, прохання, згоди і відмови

Запрошуючи когось взяти в чомусь участь, слід також дотримуватися правил мовленнєвого етикету. Ситуації запрошення, пропозиції і прохання в чомусь схожі, в них мовець завжди трохи знижує статус своєї ролі у комунікації і підкреслює значимість співрозмовника. Стійкими виразами запрошення є словосполучення «маємо честь запросити», в якому наголошується особлива важливість запрошеного. Для запрошення, пропозиції і прохання використовуються слова «прошу», «будьте люб'язні», «будь ласка». У запрошенні та пропозиції можна додатково сказати про свої почуття до запрошеному: «будемо раді/щасливі бачити вас», «із задоволенням пропонуємо вам». Прохання – ситуація, в якій мовець навмисно знижує свою позицію в комунікації, але не варто переборщувати з цим, традиційне оформлення прохання це слова: «прошу вас», «не могли б ви». Згода і відмова вимагають різного мовного поведінки. Якщо згода може бути гранично лаконічним, то відмова обов'язково треба супроводжувати пом'якшуючими і мотивуючими формулюваннями, наприклад, «на жаль, змушені відповісти відмовою на вашу пропозицію, так як в даний момент».

Правила співчуття, співчуття і вибачення

У драматичних і трагічних ситуаціях мовний етикет, правила етикету рекомендують висловлювати тільки щирі почуття. Зазвичай жаль і співчуття повинно супроводжуватися подбадривающими словами, наприклад, «співчуваємо вам у зв'язку і щиро сподіваємося, що». Співчуття приносяться тільки по дійсно трагічних випадках, в них доречно розповісти про свої почуття, варто запропонувати допомогу. Наприклад, «приношу вам свої щирі співчуття у зв'язку з ця втрата викликала у мене гіркі почуття. У разі необхідності можете розраховувати на мене».

Правила схвалення і похвали

Компліменти – важлива частина встановлення хороших відносин, ці соціальні погладжування - ефективний інструмент встановлення хороших відносин. Але говорити компліменти – це ціле мистецтво. Від лестощів їх відрізняє ступінь перебільшення. Комплімент – це лише невелике перебільшення правди. Правила мовного етикету в російській мові свідчать, що комплімент, похвала завжди повинні ставитись до людини, а не до речей, тому слова: «як вам іде ця сукня» - порушення правил етикету, а справжнім компліментом буде фраза: «як ви прекрасні в цьому платті». Хвалити людей можна і треба за все: за вміння, риси характеру, за результати діяльності, за почуття.