Активи, що повільно реалізуються: методика аналізу платоспроможності

0 247

В процесі аналізу фінансово-господарських показників діяльності підприємства велику увагу фінансисти можуть приділяти повільно реалізованих активів фірми. З чим це може бути пов'язано? На це питання ви знайдете відповідь у статті.

Активи, що повільно реалізуються: методика аналізу платоспроможності

Для чого визначаються повільно реалізовані активи?

Що представляють собою ці активи підприємства? Активи, що повільно реалізуються або ж будь-які інші - визначаються в більшості випадків у рамках аналізу господарської діяльності підприємства. Головне джерело фінансових даних у випадку з рішенням відповідних завдань — бухгалтерський баланс підприємства. Він формується на основі реальних господарських показників фірми, затверджується її керівництвом і розглядається як ключовий елемент бухгалтерської звітності.


Будь оборотні активи, що повільно реалізуються в зокрема, аналізуються, зокрема, з метою адекватної оцінки зацікавленими особами — насамперед, власниками підприємства, кредитоспроможності бізнесу. Те, яка структура активів фірми, впливає на її здатність своєчасно виконувати виникли зобов'язання, включаючи виплати за позиками. Розглянемо те, яке мають значення активи, що повільно реалізуються в оцінці ефективності бізнес-моделі підприємства. Вивчити їх специфіку нам допоможе нижченаведена класифікація відповідного типу ресурсів організації.
Активи, що повільно реалізуються: методика аналізу платоспроможності

Класифікація активів підприємства

У середовищі сучасних фінансистів поширений підхід, за яким активи класифікуються на такі основні категорії:
  • найбільш ліквідні (так звані активи групи А1);
  • оперативно реалізуються (А2);
  • повільно реалізовані активи (А3);
  • важкі для реалізації активи.
  • Розглянемо їх специфіку, а також відмінності між ними докладніше.

    Що являють собою активи групи А1?

    До відповідних активів прийнято відносити грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємства, а також короткострокові інвестиції. Обидва типи цих активів відображаються в окремих рядках бухгалтерського балансу.


    Активи, що повільно реалізуються: методика аналізу платоспроможності
    Віднесення даних активів до найбільш реалізованим цілком зрозуміло: грошові кошти підприємства можуть бути витрачені в будь-який момент часу в цілях закупівлі чого-небудь або ж виплати дивідендів власникам бізнесу. Вони характеризуються абсолютною ліквідністю. У свою чергу, короткострокові інвестиції — це активи, які фірма може практично в будь-який момент реалізувати іншим господарюючим суб'єктам, а в ряді випадків і приватним особам. Тому їх також можна правомірно віднести до найбільш реалізованим ресурсів.

    Особливості активів групи А2

    Наступна група активів — ті, що класифікуються як оперативно реалізуються. До таких традиційно відноситься дебіторська заборгованість організації, яка повинна бути погашена протягом 12 місяців з моменту формування бухгалтерського балансу або іншого джерела, який використовується при аналізі активів. Дані ресурси в достатній мірі високоліквідними, однак те, наскільки оперативно вони можуть бути реалізовані, залежить, передусім, від умов договорів, за якими виникають дебіторські борги, умов обміну фінансовими транзакціями між сторонами угоди, від платоспроможності зобов'язаної сторони.

    Активи групи А3

    Наступна категорія ресурсів — це як раз таки активи, що повільно реалізуються, або ж ті, що відносяться до групи А3. До таких традиційно відносяться матеріально-виробничі запаси, а також ПДВ, що підлягає відшкодуванню від держави.
    Активи, що повільно реалізуються: методика аналізу платоспроможності
    Фактична ліквідність цих активів залежить, насамперед, від динаміки купівельного попиту на продукцію, вироблену підприємством. При цьому в її структурі можуть бути як дуже повільно реалізовані активи, так і ті, що представлені товарами, що характеризуються вкрай високим попитом, тому об'єктивно підлягають віднесенню до більш високого рівня ліквідності — нехай не А1 але, цілком можливо, А2. Таким чином, розглянутий вид активів має сенс класифікувати за додатковими підставами, і це тільки підвищить загальну ефективність аналізу господарських показників підприємства.

    Активи групи А3 як оборотні: у чому їх специфіка?

    Можна відзначити, що розглянуті нами 3 категорії активів традиційно класифікуються як оборотні. Вони характеризуються спільною особливістю — здатність змінювати свою структуру в рамках тих або інших виробничих циклів. Те, наскільки оперативно будуть реалізовуватися оборотні активи, в чому визначається ефективністю маркетингової стратегії розвитку підприємства. Буває, що активи, що повільно реалізуються в межах одного звітного періоду, досить різко змінюють свою затребуваність на ринку. Подібні закономірності можуть носити циклічний характер — наприклад, якщо мова буде йти про сезонні товари або ж тих, які з точки зору визначення відпускної ціни мають сильну залежність від коливань курсу національної валюти.

    Активи групи А4

    Ще одна група активів, які можуть аналізуватися в рамках проведення оцінки ефективності моделі господарського розвитку підприємства, — важкі для реалізації. До таких найчастіше відносяться необоротні активи, а також дебіторські борги, які мають бути оплачені зобов'язаною стороною більш ніж через 12 місяців з моменту проведення аналізу господарських показників підприємства. До позаоборотних активів відносяться основні засоби та інші ресурси, які купуються компанією для організації виробничого процесу.
    Активи, що повільно реалізуються: методика аналізу платоспроможності
    Власне, необхідність реалізації активів, про яких йде мова, виникає, як правило, при ліквідації або реорганізації підприємства в ході злиття або поглинання. Отже, ми вивчили те, що являють собою ресурси типу А3 — повільно реалізовані активи, інші цінності, класифіковані з використанням поширених у середовищі сучасних фінансистів критеріїв. Корисно буде також розглянути, яким чином відповідні активи можуть бути використані в рамках аналізу господарської діяльності підприємства на практиці.

    Активи в аналізі господарських показників: нюанси

    Розгляд активів у контексті аналізу показників господарської діяльності організації можна здійснити тільки за умови їх зіставлення з показниками, що характеризують величину тих чи інших пасивів фірми. Вони також можуть бути класифіковані за різними критеріями. Так, є пасиви:
  • найбільш термінові (пасиви П1);
  • короткострокові (П2);
  • довгострокові (П3);
  • постійні (П4).
  • До перших належать ті зобов'язання, які бажано погасити протягом 3 місяців. До других — пасиви, які потрібно компенсувати протягом періоду від 3 місяців до 1 року. Довгострокові пасиви припускають погашення протягом строку, який перевищує 1 рік. Постійні зобов'язання — це, зокрема, статутний капітал підприємства, нерозподілений прибуток, доходи майбутніх періодів. Яким же чином, що повільно реалізуються і інші активи аналізуються при зіставленні з величиною пасивів? Вивчимо це питання докладніше.

    Активи і пасиви в аналізі балансу: нюанси

    У середовищі фінансистів поширений підхід, згідно з яким баланс організації розглядається як цілком ліквідний, якщо:
  • активи типу А1 більше або дорівнюють пасивам типу П1;
  • ресурси типу А2 у свою чергу, відповідають за величиною або перевищують зобов'язання П2;
  • не спостерігається перевищення повільно реалізованих активів довгостроковими пасивами;
  • важкі для реалізації активи менше або дорівнювати сталим пасивам.
  • У разі якщо зазначені співвідношення дотримані, інвестор або інша заінтересована особа, наприклад кредитор, може високо оцінити ефективність діяльності підприємства.
    Активи, що повільно реалізуються: методика аналізу платоспроможності
    Можна відзначити, що у випадку, якщо дотримано хоча б 3 перших співвідношення, виконається також і 4-е, та це буде означати, що у підприємства є достатня кількість оборотних коштів для отримання досить високої фінансової стійкості. У свою чергу, якщо перші 3 співвідношення не спостерігаються в ході фінансового аналізу показників активів і пасивів, то це може свідчити про те, що модель управління фірмою не надто ефективна, а її баланс характеризується невисокою ліквідністю. При цьому той факт, що, приміром, повільно реалізовані активи балансу цілком відповідають, необов'язково може означати, що інших ресурсів у фірми достатньо. Як правило, в ході виробничого процесу один вид активу не замінює інший, якщо мова не йде, звичайно, про вартісної компенсації ресурсів.

    Співвідношення активів і пасивів: нюанси

    Існують і інші формули оцінки ефективності виробничої моделі підприємства. Так, вона може бути охарактеризована як високоефективна у разі, якщо сума пасивів П1 і П2 менше активів А1. У свою чергу, платоспроможність підприємства може бути оцінена як така, що відповідає високому рівню у разі, якщо сума пасивів П1 і П2 менше суми активів А1 і А2. Однак у випадку, якщо справа йде навпаки, тобто сума, що утворюється при складанні показників П1 і П2 більше, ніж та, що виходить при додаванні А1 і А2 але менше, ніж сума показників А1 А2 і А3 платоспроможність може бути охарактеризована як прийнятна в нормальних ринкових умовах. У разі кризи у фірми можуть виникнути деякі проблеми з обслуговуванням зобов'язань.
    Активи, що повільно реалізуються: методика аналізу платоспроможності
    У свою чергу, якщо сума показників А1 А2 і А3 менше, ніж та, що утворюється як результат додавання пасивів П1 і П2 то модель розвитку бізнесу може бути оцінена як неефективна виходячи з того, що фірма з високою ймовірністю буде зазнавати труднощів в обслуговуванні заборгованості за рахунок активів.

    Резюме

    Отже, ми розглянули те, які принципи класифікації активів підприємства, а також те, в чому полягає сенс їх аналізу. До повільно реалізованих активів належать, головним чином, матеріальні запаси фірми, ПДВ до відрахування та інші ресурси, що характеризуються схожими показниками оборотності. Разом з тим має сенс проводити додаткову класифікацію відповідного типу активів з тієї причини, що їх ліквідність може значно відрізнятися, виходячи з особливостей попиту на той чи інший товар. А він може залежати, наприклад, від сезонного фактора. При аналізі ефективності виробничої моделі підприємства ресурси типу А1 А2 та інші оборотні активи, що повільно реалізуються в їх числі, має сенс розглядати в контексті зіставлення з величиною пасивів фірми. У загальному випадку буде вітатися перевищення перших над другими. Однак, якщо це так, то передбачається, що важкі для реалізації активи, що відносяться до типу А4 будуть менше постійних пасивів — тих, що класифікуються як зобов'язання П4.


    Схожі поради

    Публікації